Systemy prob zolota

Системи проб золота

У світовій практиці діють 4 системи проб дорогоцінних металів. Найбільш поширені системи – метрична, каратна і золотникова. Метрична система діє у нашій країні та деяких інших. Вміст чистого дорогоцінного металу тут визначають кiлькiстю грамів у одному кілограмі ювелірного сплаву. Наприклад, у 1000 грамах сплаву 585 проби 585 грамів припадає на чисте золото і 415 грамів на домішки, так звану лігатуру. У метричній системі є 375, 500, 585, 750, 950 і 999 проби.

Каратна – цю систему використовують у США, Європі та в країнах, що входять до Британської співдружності, і передбачена вона тільки для золотих сплавів. Проба у каратах показує кількість частин чистого золота з 24 частин сплаву. Наприклад, проба 18К означає, що у сплаві з 24 частин 18 частин припадає на чисте золото, а 6 частин на лігатуру. Якщо 18 поділити на 24, то вийде 0,75 або 750 проба з метричної системи. У каратнiй системі є 9, 10, 14, 18, ​​24 каратa.

Золотникову – використовували у Російській імперії та Радянському Союзі до 1927 року. У золотниковiй системі для золотих виробів були передбачені 56, 72, 92 проби.

Для того щоб орієнтуватися у виробах, затаврованих у різних системах проб, необхідні перекладні коефіцієнти. Між метричної і каратною системами перекладним коефіцієнтом буде 0,024. Для перекладу каратної проби у метричну достатньо каратну пробу розділити на 0,024, а для перекладу метричної у каратну – метричну помножити на 0,024. Наприклад: (каратна) 18:0,24=750 (метрична); (метрична) 585х0,024=14 (каратна).

Між метричною і золотниковою пробами перекладним коефіцієнтом буде 0,096. Для перекладу золотникової проби у метричну потрібно золотникову розділити на 0,096. І навпаки, для перекладу метричної проби у золотникову – метричну множать на 0,096. Наприклад: (золотникова) 72:0,096=750 (метрична) і т. д.

Державне пробірне клеймо

Державне пробірне клеймо – це спеціальний знак, який наносять на ювелірні вироби (карбують або накладають електроіскровим способом або за допомогою лазера) державнi інспекції пробірного нагляду. Нанесення клейма означає, що виріб перевірено удержавнiй інспекції пробірного нагляду і має пробу не нижче зазначеної в клеймі. Торгівлю виробами без державного клейма суворо заборонено.

У колишньому СРСР застосовували пробу з зображенням знаку якості, зірки, серпа і молота, трьох цифр, що позначають пробу і літери, що означає інспекцію пробірного нагляду. У Росії емблема клейма з 1994 року – голова дівчини у кокошнику, у Україні – тризуб.

Iменник – відтиск клейма заводу виготовлювача, який ставлять на всі ювелірнi вироби з дорогоцінного металу. Він містить індивідуальні знаки виготовлювача, буквений код інспекції пробірного нагляду та знаки, які вказують на рік таврування. Знаки іменників реєструює і затверджує Пробірна палата. Затверджений і використовується єдиний вид іменника для всіх підприємств ювелірної галузі, у ньому зашифрована інформація про рік виробництва вироба, регіон виробництва, індивідуальний шифр підприємства. Іменники зобов’язані мати і ставити на свої вироби всі організації та індивідуальні підприємці без винятку.

Відбитки пробірного клейма і іменника зазвичай наносять на внутрішню сторону кілець, на деталі замка сережок, ланцюгів і браслетів, на вушко підвісок. Способи нанесення: ударний, електроіскровий, лазерний.